Вже декілька років ця зловіща думка Василя Стуса не дає спокою. Ні, Стус не релігієзнавець, але вже дуже він любив Україну… «Гадаю, що перша помилка — візантійський обряд, що нас, найсхіднішу частину Заходу, прилучив до Сходу. Наш індивідуалістично-західний дух, спертий деспотичним візантійським православ’ям, так і не зміг вивільнитися із цієї двоїстості духу, двоїстості, що витворила […]
По дорозі на Донеччину милувалися Полтавщиною: мандруючи родиною ми з’їхали з траси щоб відвідати Миргород, Великі Сорочинці, Опішню і саму Полтаву. Щодо першої зупинки то пан Тичина не знаю точно про що, але мав рацію: таки “не той тепер Миргород” – надто захаращено-провінційно-радянський. Сорочинці без свята взагалі туристично непривітне село (хоча є все для легенди!). […]
«Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано, наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, — і стати перед Сином Людським!» Луки 21:34-36 […]
Про віру важко щось придумати і написати. Вона або є або є якісь її ерзаци. Але без неї не може прожити жодна психічно здорова людина. Зате віру можна спостерігати дивлячись за людьми і… за собою. А ще є безцінна Книга віри: історії з Євангелій, які подібні до яскравих картин, нетхненні неповторним невидимим митцем. Ці картини-історії […]
Кінець травня провів серед української діаспори в Сакраменто (Каліфорнія). Долучився до служінь церкви “Воскресіння” (пастор Василь Куманський) і Першої української баптистської церкви (пастор Валентин Вавринюк). А також взяв участь у 56 з’їзді Західного Українського Баптистського Об’єднання в США. Ось декілька суб’єктивних спостережень. Українські баптисти в США збреігають серце для України – відправляють команди, підтримують місіонерів, […]
«І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа.» Луки 2:22-23 Для чого батькам приносити дитину перед Господом? Невже Він не споглядає кожну родину/дитину і постійно? А для […]
Всі юдеї (чоловіки) стояли тоді перед Господом: і малі діти їх ні, і жінки їхні, і сини їхні. (2Хронік.20:13) 1. Коли ти приводиш родину у присутність Бога ти вчиш її вірити. Бо віра завжди мандрує до Бога. Цим ти виказуєш розуміння хто найголовніший на світі, хто тебе створив, кому ти підкорений. У вірі утверджуються з […]
… До Марії прийшов Ангел і зійшов Дух Святий, вона пішла до Єлизавети, Йосип з Марією вирушили до Вифлеєму, Спаситель Ісус прийшов у тілі, зійшов ангельський хор, прийшли пастухи, зійшла зоря, приїхали мудреці, Родина помандрувала за кордон звідки вернулась на Батьківщину. Різдво – свято динамічне і рухливе. Бо такою є любов Бога Отця. Це Він […]
По дорозі на Донеччину милувалися Полтавщиною: мандруючи родиною ми з’їхали з траси щоб відвідати Миргород, Великі Сорочинці, Опішню і саму Полтаву. Щодо першої зупинки то пан Тичина не знаю точно про що, але мав рацію: таки “не той тепер Миргород” – надто захаращено-провінційно-радянський. Сорочинці без свята взагалі туристично непривітне село (хоча є все для легенди!). […]
Роздумуючи про свято, згадав незабутню історію – діалог Спецпосланця і Дівчини, одни з самого верху, інша з низу. Їх об’єднував послух волі Творця. Слова “Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм” (Луки 1,38) залишаються для мене чи не найдосконалішим зразком послуху віри. А тоді подумав про нареченого, який раптом довідався, що він не […]
Вже декілька років ця зловіща думка Василя Стуса не дає спокою. Ні, Стус не релігієзнавець, але вже дуже він любив Україну… «Гадаю, що перша помилка — візантійський обряд, що нас, найсхіднішу частину Заходу, прилучив до Сходу. Наш індивідуалістично-західний дух, спертий деспотичним візантійським православ’ям, так і не зміг вивільнитися із цієї двоїстості духу, двоїстості, що витворила […]
[cue id=”1143″] 1-а хронiки 29:1 І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога. 2 А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло […]
«Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано, наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, — і стати перед Сином Людським!» Луки 21:34-36 […]
Вже декілька років ця зловіща думка Василя Стуса не дає спокою. Ні, Стус не релігієзнавець, але вже дуже він любив Україну… «Гадаю, що перша помилка — візантійський обряд, що нас, найсхіднішу частину Заходу, прилучив до Сходу. Наш індивідуалістично-західний дух, спертий деспотичним візантійським православ’ям, так і не зміг вивільнитися із цієї двоїстості духу, двоїстості, що витворила […]
