Чому варто прочитати книгу «Лагідний і покірний серцем» Д. Ортлунд?
Дейн Ортлунд, Лагідний і покірний серцем. Серце Христа для всіх грішників і тих, хто страждає. Львів: Крайнебо, 2022. 184 ст.
Усі християнські, богословські, духовні книги ділю на три види: 1) на один раз; 2) духовно-глибока: варто перечитати знову; 3) хороше інформативне джерело: звернусь за потребою (підготовка лекції/промови/проповіді).
Книга-споглядання Ісуса точно друга — автор відкриває серце, тобто внутрішній світ Спасителя, споглядаючи Його слова і вчинки у Євангеліях і як Його пізнавали й осмислювали автори новозаповітних послань. А ще автор ділиться досвідом багатьох християнських письменників різних часів (що дуже ціную, — бо видно, що автор сам навчається).
Кому буде корисною книга? Кожному, хто розуміє своє життя, як шлях наслідування й уподібнення до Ісуса. Кожному, хто живе Божою благодаттю й розуміє її джерело і ціну. Зрілий насолодиться Тим, Кого любить, шукаючий відкриє собі грані Особи, про які міг і не замислюватися.
Ось декілька уривків для передсмаку:
Щоб Бог перестав любити, Йому треба перестати існувати, тому що Бог не просто має любов — Він є Любов’ю. І Ів. 4,16
Ми любимо доти, доки нас не зрадять. Він пішов на хрест, незважаючи на зраду. Любимо доти, доки нас не покинуть. Ісус вже полюбив, хоча Його і покинули. Наша любов має межі. Він любить до кінця.
1 одне чути, що Він любить тебе, а зовсім інше — відчувати Його любов. У цьому і полягає славна працю Святого Духа.
Слід зауважити, що Святий Дух не підсилює любов Христа до нас, тому що Христос вже й так сильно любить нас. Святий Дух просто дає нам можливість усвідомити ту сердечну любов Христа, щоб ми могли її відчувати.
…нам варто замінювати “вроджене сирітське мислення” на мислення повного й безкоштовного всиновлення до Божої родини…
…нам варто замінювати “вроджене сирітське мислення” на мислення повного й безкоштовного всиновлення до Божої родини…
Ісус друг. Проте не варто надмірно одомашнювати Ісуса. Він не просто якийсь друг.
Коли ми живемо, щоб прославляти Бога, то одягаємося у найбільшу людськість, яку тільки можливо уявити.
Можливо, ми розмірковуємо про Бога й Христа категоріями істини, а не краси. Але вся суть того, чому ми переймаємося правильними доктринами, — це задля збереження Божої краси. Так само як і основною причиною того, чому нам важливо мати якісні лінзи в камері, є те, що ми хочемо зафіксувати красу, яку бачимо.
Прийдіть до Нього. Це означає лише одне — відкрийтеся Йому. Дайте Йому можливість любити вас. Християнське життя зводиться до двох кроків:
1. Ідіть до Ісуса
2. Див. пункт 1.Щоб не відбувалось у вашому житті, у якому безвихідному становищі ви б не були, це залишається невідворотним: Його серце прихилене до вас, до справжніх вас, воно лагідне і покірливе. Тому йдіть до Нього.
P.S. (видавцям) Не розумію і не люблю, коли перекладачі і редактори в книгу, очевидно євангельського автора, націлену головним чином на євангеликів, інтегрують іншоконфесійну термінологію. Хто виріс на ‚общині/громаді/зібранні/церкві‘ й на ‚відкупленні‘ — тому важче з ‚парафією‘ і ‚спокутою‘… Критично міркував чи це у мені випадково не сектант говорить? Але, подумав, що так історично склалося, що ми просто йдемо паралельними дорогами (включаючи терімінологію) і кожен нехай залишається у рамках тієї, на яку авдиторію націлений.