ШМАТОК УКРАЇНИ НА ВІДСТАНІ ШЕСТИ ТИСЯЧ МИЛЬ

Кінець травня провів серед української діаспори в Сакраменто (Каліфорнія). Долучився до служінь церкви “Воскресіння” (пастор Василь Куманський) і Першої української баптистської церкви (пастор Валентин Вавринюк). А також взяв участь у 56 з’їзді Західного Українського Баптистського Об’єднання в США.

Ось декілька суб’єктивних спостережень. Українські баптисти в США збреігають серце для України – відправляють команди, підтримують місіонерів, надсилають посильну допомогу. Особливо тепло було чути їхню активність допомоги Україні у зв’язку з війною та вимушено переселеними людьми, допомогу в навчанні капеланів а також у підтримці різної форми благовістя. А ще порадувало, що намагаються бути мостом для українців, які приїжджають в США і не лише одновірців – ряд українських церков надають допомогу для переселених українців не залежно ні від конфесії, ні від відношення до релігії взагалі.  Порадувала як риторика так і пряме заохочення одне одного передавати служіння молодшим. Як і в Україні місцеві церкви мають свою конфронтацію з браком служителів, з якістю проповідування, відчутне напруження щодо молоді (очевидним є той факт, що покоління, яке виросло у діаспорі послуговується у першу чергу англійською, а отже, церкви, які прагнуть зберегти спільність поколінь змушені якнайшвидше запроваджувати зібрання або двомовні або ж одне за одним), необхідності заміни церковних споруд. Бракує на погляд з боку гострішої і очевиднішої турботи про молодь і навчання служителів.

Не секрет, що церкви діаспори є бажаним місцем фаундрейзінгу соціального служіння ряду українських служителів, але прикрість відчулася що часом це єдина справа чого їх відвідують. Розділяю подібну турботу, і розумію що найкращим шляхом було б розвивати довготривале партнество.

63 делегати церков вибрали того ж Голову об’єднання – пастора Павла Дем’яника (церква м. Ванкувер) і першого заступника пастора Ігора Завірюху (церква м. Федерал Вей), нового секретаря – пастора Романа Мочило (церква м. Федерал Вей).

Завершення з’їзду зібрало майже тисячу українців з багатьох церков Сакраменто, і зовсім по українськи святкове тригодинне зібрання завершилися спільною гостинною.

Цікаво було зустріти земляків з Борислава – здається вони є в усіх значних містах діаспори). Дуже теплі і щирі зустрічі з братами випускниками  Інституту підготовки церковних служителів і просто багатьох відкритих, щирих, дружніх християн з різних регіонів і штатів.

Приємно було побачити і почути представника  слов’янського об’єнання баптистських церков пастора Андрія Чумакіна. 20 років тому нас, одного з Західної України, іншого з Казахстану об’єднала Одеська богословська семінарія і друга одеська церква єхб, де ми й зустріли наших дружин.

Цей шматок України в США викликав подвійні емоції – з одного боку всепланетна міграція стала стабільною практикою останніх 120ти років і українці у цьому процесі від початку. І реально приємно скрізь зустріти українців. А з другого боку прикро, знайомлячися з окремими долями, що багата ресурсами і талантами Україна залишається не дружньою для своїх же синів безтолковою середньостатистичною ментальністю  та політикумом.

Як і годиться серйозному заходу, за підсумками з’їзду прийнята резолюція. Ось робочі тези:

Резолюції 56-го з’їзду Західного Українського Баптистського Об’єднання в США

Тема з’їзду: «Щоб кожною мовою було визнано, що Ісус Христос це Господь.»   Филипян 2:11.

1. Ми, делегати та гості 56-го з’їзду ЗУБО закликаємо церкви невпинно дякувати Богові за те, що апостольське і ранньохристиянське віровизнання «Ісус Христос то Господь» завдяки Духу Божому, який працював через велику армію місіонерів, служителів і благовісників досягнуло наших країн і нашого часу. Ми вдячні Богові за вірних Його служителів які зберегли і передали нам віру у Христа Спасителя.

2. Ми свідомі що гордість і повстання, ворожнеча і протидія, невизнання встановлених Богом меж для статі, стосунків, етики, бізнесу і кордонів є спадщиною гріхопадіння в Едемі та сатанинською отрутою у кожній людині, сім’ї, місті та країні. Ми визнємо що шлях Ісусового упокорення є дороговказом для кожного християнина у щоденному житті, праці, і служінні. Упокорення — це єдині двері, через які ми входимо до Бога разом з Ісусом щоб підкорити йому усі сфери свого життя.

3. Ми закликаємо усіх християн зосереджувати своє життя на поклонінні Господеві і Спасителеві Ісусу. Він є центром богослужіння і життя, у Ньому віруючі усіх народів, мов і поколінь об’єднані у Дусі. Молитва Божих дітей не зупиняється на проханні, але наповнюється невпинною хвалою Надзвичайного у милосерді, сильного і всемогутьного Спасителя Ісуса. Мова хвали стає мовою вчинків: християни своїми справами та принципами, словами та звичками, мотивами та цілями визнають, що Ісус є їхній Володар.

4. Ми закликаємо вірних служителів невпинно підвищувати свою кваліфікацію у служінні, пильно дбаючи виховувати і наставляти молоде покоління, довіряючи їм відповідальну працю. Великий скарб для церкви — це зрілий служитель, наставник багатьох, який всіляко підтримує у служінні молодь. Наявність учнів біля учителя — це велич учителя, його успіх. Ми закликаємо молодих активно долучатись до служіння в церквах та Об’єднанні, приймати на себе відповідальність за продовження та передачу віри дітям, впроваджувати новітні методи служіння, скористовуючись кращим досвідом попередніх поколінь.

5. Ми заохочуємо українські церкви продовжувати активне місіонерське служіння як в діаспорі, так і в Україні і до краю землі, розуміючи універсальність місії та власну відповідальність церкви за місто та країну, у якій ми проживаемо. Заради місії варто заохочувати дітей і молодь вчити різні мови (українську, іспанську, португальську, китайську, арабську та інші), а дорослих оволодівати англійською, щоб бути спроможним благовістити про Ісуса кожному і щоб «кожною мовою було визнано, що Ісус Христос це Господь».

6. Радо сприймаємо новину та вітаємо нещодавнє створення Української Євангельської Спілки у США (UGA) та виявляємо готовність до співпраці у виконанні нашого спільного обовязку перед нашим народом — проголошенням правди та поширенням Євангелії.

7. Висловлюємо щиру пояку церквам міста Сакраменто за гостинний прийом та допомогу в оргавнізації і проведенні чергового з’їзду, нехай благословить усіх нас і нехай в усьому прославиться наш Спаситель Триєдиний Бог.

Сакраменто, Каліфорнія, 27 травня 2018 року. WUEBC.

 

* 6 000 миль – це близько 10 000 кілометрів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *