28 липня пан Президент підписав закон про зміну дат трьох державних свят: Різдва Христового, День української державності, День захисників і захисниць України
Це означає, що для святкування Різдва з 2023 в Україні є лише одна офіційна дата — 25 грудня. Звичайно, святкувати приватно чи в громаді як кому захочеться ніхто не забороняє і все ж декілька коментарів з цього приводу маю.
Очевидно буде три сценарії поведінки церковного лідерства і членства.
Частина за традицією і інерцією спробує зберегти «все-як-було» — баптистам і так не звикати до внутрішнього закритого середовища. Але інерція і оглядка на православну церкву московської орієнтації не дасть в перспективі нічого доброго. Навпаки.
Інша частина неабияк зрадіє, бо вже давно (чи недавно) перейшли на коректну дату і не розуміли куди подіти стару, якої тримається частина народу. А тут все вирішилось в користь однієї дати святкування Різдва Спасителя з усім світом.
Велика частина буде розгублена і дезорієнтована: і по-старому вже якось не так, а ще й робочий день, і по новому не зрозуміло як воно все має бути і як його розпочинати святкувати Різдво до Нового року. Хоча саме так було воно було задумано від початку — Ісусове народження дало старт новій ері, від Р.Х.
Так ось, для тих, хто на роздоріжжі, маю декілька пропозицій яким чином якнайшвидше інтегруватися в нову дату і якнайкраще приготуватись і відсвяткувати Різдво за новим стилем і тепер вже українським офіційним календарем.
1. По-перше, просто прийміть 25.12 як факт і зосередьте всі зусилля на приготування, які раніше спрямовували на 7.01. Не забудьте за Святий вечір — він тепер 24.12. І якщо 6.01 у вас була традиція робити передріздвяне вечірнє богослужіння, то тепер сплануйте його на 24.12.
2. Познайомтесь з традицією Адвенту — чотири неділі до Різдва, коли на богослужінні, в родині і особисто читаються і проповідуються пророчі уривки про Того, Чиє народження радісно і всенародно святкується. Це хороший час зануритись у христологію, спостерігати передіснування Ісуса і здійснення пророчих обітниць. (Читати тут)
3. По-третє, святкуйте євангельські події перед лицем всього міста/села. Готуйте святкові богослужіння і робіть їх відкритими для усієї громади. Нехай святкові банери і розклад ваших зібрань буде видний для всіх. Готуйте різдвяні пісні і колядки, хороші біблійні проповіді і театральні вистави та поезії. Запрошуйте, радійте й пригощайте. А також охоче долучайтеся до міських/сільських заходів — хай Господь Ісус буде прославлений велелюдно!
Що робити з сьомим січня? Нічого. Те ж, що й увесь світ — йти на роботу у робочий день, відпочивати у вихідний. У календарі немає сакральних дат, це ми колективною домовленістю надаємо окремим датам значимості.
Застереження.
1. Церковним відповідальним і мудрим членом церкви варто берегтися від оглядування назад. Не потрібно плекати бесіди про «як жаль що все змінилось» і «а як же раніше було краще». Ще непродуктивні бесіди які ні до чого (доброго) не приводять і взагалі ні до чого не приводять.
2. Також важливо уникати спокуси оглядатися на православну церкву московської орієнтації — у тих містах і селах, де вони складають більшість, перехід на новий календар затримається. Тому церквам євангельських конфесій це якраз можливість бути прикладом необхідних змін і суспільного розвитку. Не варто забувати, що хаос з календарем і його зміщення у датах основних свят і подвійному новому році — це осмислена конфесійна боротьба російської православної церкви проти календарної реформи за папи Григорія XIII, а згодом комуністів проти релігії.
3. У час перехідного періоду (коли громади намагатимуться святкувати по два рази) найкраще осмислене тематичне проповідування, яке помагає краще й глибше пізнавати Спасителя Христа і розуміти біблійний задум спасіння. Але не варто затягувати з перехідним періодом — святкувати за всіма стилями і по два рази — це не продуктивно щодо обов‘язків і виснажливо.
Щодо того, як бути зі святкуванням Пасхи (тут збережеться відмінність календаря православного й греко-католицького в Україні і в решті світу) поговоримо трошки пізніше.