СЛУЖІННЯ ДИЯКОНІВ: БІБЛІЙНА ПЕРСПЕКТИВА І ЦЕРКОВНІ ВИКЛИКИ

Тези доповіді на конференції ООЦ Києва і Київської області

servingІ.Чотири спостереження про відповідальне церковне керівництво

  1. Воно поставлене Ісусом.  Ефесян 4,11; Дії 20,28.
  2. Ця посада ‘вінчає’ а) відповідний характер, б) наявний дар і в) серце слуги. І Тим. 3,1-7; Титу 1,5-9.
  3. Вони називаються у НЗ пастухами (лат. пастор), наглядачами (гр. єпископ) і старійшинами (гр. пресвітер). І все ж це три грані однієї посади. Павло закликав ефеських пресвітері і навчаючи називав їх єпископами, які пасуть: Дії 20,17;28.
  4. Їхня задача: проповідь Слова і навчання (годувати), вести церкви – місія, бачення, досягнення цілей (лідерство/керівництво) і допомагати заблудлим, які збилися з дороги, які на роздоріжжі, які розчарувалися чи запуталися (захист). Отже все для того, “щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового” (До ефесян 4:12)

ІІ. Чотири важливі спостереження про служіння дияконів

  1. Новозаповітні слова diakoneo, diakonos від яких без перекладу ми маємо наше слово ‘диякон’ стосуються усіх новозаповітних віруючих, починаючи з Ісуса Христа.
  2. Найважливіше у дияконах – це властивості їхнього характеру. Про це сказаного у НЗ незрівнянно більше, ніж про те, що вони мають робити. І Тимофія 3,8-13; Дії 6,3.
  3. Основна задача і важливість дияконів у церкві зформульовано у Дії 6,1-2,4. Диякони – це люди з відповідним характером, які вибрані церквою для служіння у визначеній практичній сфері, де є потреба.
  4. Звершувати це служіння можуть як чоловіки так і жінки як тривалий час так і визначений. Рим. 16,1; Дії 6,8.10;

ІІІ. Спостереження за історичним розвитком

  1. Зародження єрархії у працях Мужів апостольських – диякон вважається нижчим але керівним ступенем.
  2. Часткове повернення до юдаїзму у 3-5 ст. – відмирання інституту дияконис.
  3. Реформація: повернення до новозаповітньої практики.
  4. Наша історія – надання дияконам пасторальних функцій.

IV. Церковна практика, яка опирається на Новий Заповіт

  1. Вивчення потреби: у яких сферах громада потребує постійного і вірного служіння.
  2. Пошук людей згідно з характером і дарами (головні критерії – готовність служити, відділяти час, наявність дару допомоги, адміністрування, потіхи і роздавання, відповідний характер і сімейні обставини).
  3. Доручення і спостереження (рукопокладення не випереджує служіння і підтверджує його).
  4. Офіційний випробовувальний термін і підтвердження (цей час випереджує навчання, яке включає вивчення Писання по темі, ознайомлення з колом відповідальності).
  5. Підзвітність і взаємозв’язок.

V. Коло відповідальності дияконів у Ірпінській Біблійній Церкві.

diakonos_kolo

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *