Роздуми про шлюб перед лицем класової, расової і гендерної боротьби
На завершення вікенду подружніх пар «Оновлення близькості» в Ірпінській біблійній церкві хочемо з понад 20 парами оновити обцітницю — є така практика, щоб важливі рішення, які були прийняті раніше, повторювати, утверджувати, проголошувати чим знову виявлять прихильність до найваливішого і незмінного. Думки крутяться навколо геніального твердження ап. Павла про те, що любов ніколи не перестає. Так міг сказати той, хто знає яка вона та Божественна любов, яка ґрунтується на рішенні, добровільному виборі і непохитності. Найочевидніше Божественна любов виявлена у Трійці: об’єднуюча любов Отця, Сина і Духа є передумою усієї найкращої єдності. Шлюб — то головне відображення Трійці на землі, бо то Сам Господь Бог на Свій образ сотворив людину чоловіком і жінкою. Тому їх поєднання творить праоснову існування суспільства, народу, держави, церкви. Коли вироджується родина, все йде шкереберть (десь повільшіше, десь швидше). Диявол не міг пройти мимо образу Бога на землі —тут йому нажаль з завидною швидкістю вдалося пошкодити той образ, серйозно його покалічивши. Хто, як не демони надихають людей невпинно руйнувати Божественну архітектуру світотворення.
Далі мої роздуми пішли криво не просто так. Якраз розмірковував про тоталітарні режими у світлі німецько-радянської війни (вчора, 22 червня) і київського прайду спільноти лгбтк+ (сьогодні, 23 червня). Ніби нічого спільного, але виявилось що щось таки є.
Нашому поколінню вдалося пережити вже два капітальні зломи – комуізм і нацизм. Цікаво що обидва подібні тим, що калічили Божий образ, зациклюючи його на певній соціальній характеристиці. Якщо перший все людське буття закрутив навколо класової боротьби, відміну класів, всезагальну рівність, то другий робив це ж шляхом виокремлення нації, як ключового параметру людської ідентичності. Цікаво, що комуністи, утверджуючи класову ідеологію ґрунтувалися на войовничому атеїзмі, а нацисти на повній деформації християнської релігії. Тобто і одні і другі не терпіли Христового вчення як воно представлено у Євангеліях. Ще не вимерло все покоління нацистів і особливо комуністів, як маємо наступний спосіб калічити образ Божий – тепер нас визначає не стать з якою ми являємося на світ, але набута соціально рольова самоіндентифікація, тобто коли чоловік може себе ідентифікувати жінкою чи навпаки. Тут цілісність образу Божого замінюється набутою за сексуальною орієнтаціє роллю. Соціальні класи, раса чи нація, сексуальна орієнтація — це дуже різні явища, але вони однозначно об’єднані зусиллями деформувати цілісність людської істоти, як її задумав Бог. Християнська віра шанує людину — унікальне Боже творіння, носія божого образу. Гідність людської особи не пов’язана з її класовим, расовим чи сексуальним визначенням. Людина є Людиною за походженням, чоловіком і жінкою за задумом, унікально рівні в значимості та унікально різні у предназначенні. Задум Творця для людини — це її найбільша свобода, яка допомагає розвивати найглибші і найцінніші завдатки.
…Чого у світлі всіх цих роздумів мене лякає київрайд? Тому що та спільноте не має наміру тихенько чи голосно грішити собі як усі нормальні грішники. Їхня мета — це змусити усіх нас, хто не визнає їх спосіб гріха гідним поваги і прийняття, і не надає їм усіх прав, які належать родинам (шлюб, усиновлення) та людям, стать яких співпадає з гендером, зробити це. Для цього вони лобіюють зміну законодавства, їхні ідеологи інтегровані у комітети цензури, які редагують підручники для нової української школи. Гегемонія класу та нації має тепер замінитися гегемонією гендерного хаосу («+» у відомій абривіатурі означає невизначену кількість можливостей сексуальної самоідентичності).
Чим мене лякають християни? Байдужістю до майбутнього, до того, хто і що буде вчити їх дітей, байдужістю до бібілйного погляду, байдужість до власних родин, де можлива і невірність, і насильство, і відсутність гідного християн прикладу і виховання, відсутність поваги і очевидний брак тихої але дієвої Божої любові. Такі сім’ї, називаючись християнськими, зневажають образ Божий, який вони покликані презентувати. А ще глибинною ворожістю, яка часом граничить з ненавитю до прихильників лгбтк+, чим не біблійно виокремлюють один гріх з поміж інших, забуваючи при цьому свторювати майданчики для благовістя і допомоги заблудлим, які шукатимуть допомоги, забуваючи про просвітництво.
… Чому шлюбом, сім’єю можна назвати лише стосунки одного чоловіка і однієї жінки? Бо саме така спільність відображає Божий образ і найкраще презентує його світові. А ще вона єдина спроможна будувати найтриваліший союз та народжувати дітей.
«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.»Буття 1:27
Шлюбні стосунки варто створювати, розвивати і утверджувати, бо шлюб — то унікальний Божий задум неповторної єдності одного чоловіка і однієї жінки на добро їх самим та всього людства.