Незвичний українець

Сьогодні, 3 грудня, 293 роки тому народився Григорій, син Сави Сковороди. 

При думці про нього бачу людину, яка вирвались з контексту часу будучи його частиною – нонкорфоміст, переконаний християнин, антирелігійник, шукаючий Бога філософ, мандрівник. 
Ось декілька його думок-шедеврів, які загострюють мислення:

Вдячність блаженному Богові за те, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним. …Що є потрібне? “А потрібне одне” – лише одне тобі потрібне, одне воно і добре і легке, все інше ж праця і хвороба. Що ж це одне єдине? Бог.

«Я Господь, Бог твій… Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» Ясніше сказати так: ?Я початок твого благополуччя і світло твого розуму. Остерігайся, щоб ти не будував свого життя на інших радах, мистецтвах і вимислах, навіть якщо б їх народив ангельський розум. Сліпо покладися на Мене. Якщо, обминеш Мене і життя своє будуєш на іншій премудрості, то вона буде тобі і богом, але не істинним, а томі і щастя твоє буде мов злодійською монетою. 

Закон Божий (у Сковороди це синонімічно Біблії) – це райське дерево, а передання – тінь. Закон Божий – це плід життя, а передання є листя. Закон Божий – це Боже у людське серце, а передання є фіговий листок, який часто прикриває гадюку. Двері храму Божого є закон Божий, а передання – до нього прироблений притвор.

Любов – це вічний союз між Богом і людиною. Вона – то вогонь невидимий, яким серце розпалюється до Божого Слова і волі, а тому і сама вона є Бог. Ця Божа любов має зовнішні прояви чи знаки, які називаються церемонія, обряд, тобто видиме благочестя. Отже, церемонія біля благочестя що листя біля плоду, що полова на зернах, що компліменти у добрості. Як тільки ця масках залишається без сили, в той же час залишається лише лицемірський обман, а людина – гріб пофарбований. (Дуже пасує до “недільно-богослужбових” показних християн, які впродовж тижня живуть “як усі”). 

Джерело:

НАЧАЛЬНАЯ ДВЕРЬ КО ХРИСТІАНСКОМУ ДОБРОНРАВІЮ

Написана в 1766 году для молодаго шляхетства Харковской губерніи, а обновлена в 1780 году.

P.S. Того, кого світ ловив, але при житті не впіймав зловив нац.банк на найдорожчу українську купюру. Щож, найбагатші мають шанс згадувати цього богошукача найчастіше. 

    

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *