ДжеймсБондове християнство

fullsizeoutput_296Найгірший в історії шпигун – це Джеймс Бонд, відомий анген 007: де б він не з’явився, там усі вже його знають, де б він не був – там хаос. Він взагалі не герой, він вбивця який носить вишуканий одяг, їздить на крутій машині, володіє технологічними штучками. Проте він є лише щоб убивати.

Цей, намальований викладачем портрет, викликав у мене асоціацію з сучасним християнином:

  • Його видно – у нього рибка на машині
  • Християнська заставка на робочому столі
  • Він репостить розумні і духовні листівки.
  • Коли його зупиняє поліція – він розповідає про свою віру
  • На роботі і в рекламі клієнтів переконує що він не обманить бо він віруючий
  • Він виступає проти алкоголю і паління. повчає і мораль читає

АЛЕ

  • Краще позаду не їхати – він порушує і може підрізати
  • Поліція його зупинила за перевищення і пересічення суцільної на пішохідному переїзді
  • Він стирає історію в браузері, щоб ніхто не довідався про порнографічні сайти
  • Він бачачи біду ближнього, стверджує що так і мало статися через безбожний стиль життя останнього
  • Він підставить партнера, бо підвернулась можливість приватної вигоди
  • Його клієнти співставивши скільки вони заплатили з якістю його роботи, говорять іншим що ніколи не будуть мати з ним справи, бо якість слаба і ціна завищена.

Такий християнин – це серійний вбивця: він убиває в оточуючих віру. Він подає спотворену картину Бога своїм свідоцтвом – його бог моралізатор, егоїст, відсторонений від людей, його бог пробачає усю його нечесність, нечистість, прихований обман і підступність та існує щоб оправдувати його стиль життя.

Лицемір’я показового християнина вбивче – воно відкидає людину від Христа, чинить серйозну перепону у дорозі людей з його оточення до Бога. Такі люди в церкві – це антиєвангеліє, це погана новина, це погана реальність з якою ми співіснуємо.

Правдивий християнин як і правдивий шпигун – його видно по його життєвому сліду, його справи йдуть за ним. Його духовні вправи – за закритими дверима, він має час для для молитви і вивчення слова, він займається благочинністю – але про це як правило не знають ті, кому він поміг і тим більше оточуючі. Є людина яка знає його боротьбу – він сповідає гріх перед Богом у присутності брата. І взагалі він не одинак – він не абсолютизує свою віру і церкву, він посеред шукаючих Бога з якими об’єднується щоб послужити головній місії. Він просто свідкує про Христа, він поряд коли хтось має яку проблему чи переживання.  Коли хто виявить зацікавлення питаннями віри – з таким починає читати Слово. У нього є час для цього. Він виконує обіцянки, від нього віє миром, а ще він не тримає зла. Коли він помиляєть, то вголос визнає свою не правоту. З ним можна поговорити про все і також про модне кіно.

Як долати джеймбондове християнство – красиву обкладинку і гнилу суть? Постійно потребуємо повертатися до Нагорної проповіді:

  • нічого не демонструвати – бути якими і так є;
  • більше робити як говорити, включаючи усі добрі справи;
  • найти побожну людину і стати підзвітним також у сповіді;
  • найти критичного друга-брата, який вказуватиме на пряме та замасковане лицемір’я;
  • працювати над характером;
  • працювати над свідомим богопізнанням через Слово і роздумування;
  • практикувати особисту (за закритими дверима) духовну дисципліну.

Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою! Луки 11:35

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *