Інший Христос сучасних віруючих
«І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Пилипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають? А вони у відповідь сказали, що одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків. І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро та й каже Йому: Ти – Христос.» Марка 8:27-29
Хто для тебе є Ісус Христос? Це не просто хороше питання, воно вирішальне. Бо, виявляється, можна слухати проповіді не лише про Ісуса, але й Самого Ісуса і не зрозуміти Хто Він. Або свідомо проголосити/зробити Його принаймні у своєму розумі/світогляді тим, Ким Він не є. Або, ще поширеніше, — релігійна людина виділяє з особи Спасителя їй симпатичну/потрібну грань: вона не є неправильна, але вона фрагментарна і далеко не вирішальна, але, як наслідок, творить не справжнє християнство.
Вирішальна відзнака Особи Ісуса є те, що Він — Помазанець, що по грецьки – Христос, по єврейськи – Месія. Цей титул (це не друге ім‘я Ісуса і не прізвище, і не по батькові) відноситься до прадавньої юдейської традиції, коли на голову обраного виливалася олива. Це свідчило, що цей чоловік є на службі в Бога і отримав владні повноваження. Так помазували царів, священників, пророків. Ісус є Божий Син, Він — Бог по вічній з Отцем природі. Ісус помазаний Духом Святим (Дії 10,38) для того, щоб стати Спасителем, Який визволить людей від їхніх гріхів (Мт. 1,21). Таким чином титул «Христос» окреслює задачу, яка на Нього покладена — визволення людства від гріхів. Ісус здійснив Свою місію, навіть якщо людна не вірує і не приймає визволення яке є лише в Христі.
За кого сучасні віруючі і шукаючі Бога можуть вважати Ісуса?
Людина може вважати, що Ісус — це любов, і Його головна справа — покривати мої гріхи. Якщо таке вірування є ліцензією на грішне життя (на жаль сьогодні є чимало християн і християнок різного віку які так вважають на свою погибель), то це не той Христос що в Євангеліях. Бо Він є Христос — Цар-Визволитель і Він залишається Богом-Суддею.
Людина може вважати, що Ісус — то вчитель моралі і мудрості поряд з іншими видатними вчителями. Якщо це і все, то це видуманий образ, бо Ісус Себе таким не вважав. Він претендує на те, що людина визнає Його Верховним Володарем власного життя і посвятить Йому себе.
Неодноразово зустрічав серед сучасних євангеликів (баптистів, п‘ятидесятників, поміркованих харизматів) тих, які вважають (рідше вголос, частіше вчинками), що Ісус це Бог, Який, простивши наші гріхи, має забезпечити наш життєвий комфорт: щоб на роботі і в родині велось добре, щоб бізнес зростав, а хвороби зменшувались. Такий «христос» має прибрати життєві перешкоди — так, такий «христос» «благословляє» обман і хабар, ну ж бо вони служать добрій «духовній» меті — власному доброту і власній безпеці. Цей придуманий «христос» найбільше переймається, щоб не дай Боже християнину було не комфортно, щоб він не зазнавав тиску від влади, а, у разі війни, гоніння чи яких інших несприятливих обставинах, він міг диво способом опинитися у безпечнішій країні і з хорошим забезпеченням.
Христос же Ісус, Той, про Якого пишуть євангелисти, утвердивши, що Він – Помазанець вчить, що збереження власного життя будь якою ціною суперечить Божій місії і що це — сатанинська ідея (Мр. 8,31-33). Він вчить, що хто хоче насправді слідувати за Ним «нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.» (Мр 8:34). А ще Ісус вчить про цінність власного життя: «коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелії, той спасе її.» (Мр 8:35). Тобто, єдине, що має значення — це не власна безпека, а підкорення життя учня Божій місії: посвята себе звеличенню Ісуса і поширенню істини про виключне спасіння через Ісуса чого б учню це не коштувало.