Коли фізична хвороба не найбільша в житті проблема

Івана 5:1-16
Карл Генріх Блох (1834-1890)
Карл Генріх Блох (1834-1890)
Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів. У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води. Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга]. Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав. Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим? Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене. Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи! І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити. Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль. Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи! Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити? Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці. Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі. Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус. І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу.
т. 7 Пане, не маю людини…
  • крива відповідь на питання чи ти хочеш бути здоровим. Але стандартна для тих, хто зжилися зі станом, в якому знаходяться
  • Люди були — хтось же годував, хтось прибирав…
  • Головна філософія — то інші винні, що зі мною і в мене все ось так не так.
т. 13 оздоровлений не знав, Хто Він
  • як можна не запитати, ти ж пішов — як можна було не догнати. Тобі ж вчинене чи не найбільше добро в житті. Ти ж 38 років на таку людину чекав.
  • чого так робиш? — та мені сказали. Душевне каліцтво гірше за фізичне.
  • «Почав ходити» — у нього не було навіть плану продуманого, що він зробить як виздоровіє — просто з ношею у день коли це заборонено помандрував, не обдумуючи.
  • Звичка плисти з течією не задумуючись про реальність і відповідальність — це вибір людини. Таке собі душевне бомжацтво, яке ліниться думати, серйозно зважуватися, вчитися, приймати поради і корегування.
т. 15 Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.
  • Винний знайдений і зданий – головне я поза підозр
  • Чи знав вздоровлей що робить шкоду Ісусу? Безперечно, він же себе вигороджував. Що це було — як за найкрутішу за 50 років життя милість і чудо ти відплачуєш стукаченням?
  • Не взята відповідальність за своє життя приводить по руху по течії — головне щоб ніщо не заважало плисти. а що заваджає — усуваємо, позбавляємось.
  1. Виявляється не кожному хворому можна допомогти;
  2. Виявляється хвороба тіла не найгірша проблема людини;
  3. Виявляється, доброчинцеві треба не просто забути і не чекати подяки, але й бути готовим отримати оскарження, зраду і підставу.
А Ісус всеодно любить. Всеодно допомагає. Всеодно бачить і втручається. Бо це такий Його божественний вибір — любити. Вибір любити безУмовно, безОплатно, неВигідно. Він його прийняв і готовий платити за Свій вибір любити усіх. Він Той, Хто вибрав любити безумовно, щоб це Йому не коштувало.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *