Віра, любов, страх…

І пустили вони (розвідники Обітованої землі) між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край… (Числа 13,32)

і плакав народ той тієї ночі… (Числа 14,1)

Оберімо собі голову, та й вертаймось до Єгипту! (Числа14,4).

Зла вістка чи злі вісники…

Яка людина у середині сама, таким вона бачить і світ навколо. Зла людина бачить зло, сліпа – темряву, весела – нагоду порадіти. Система поглядів на світ визначається світоглядом. А світогляд визначається релігією. Релігія – це базові стосунки людини з потойбічним\невидимим\духовним світом. У християнстві ці стосунки ініційовані зверху. Вірити в припис згори – означає згідно нього впорядковувати своє життя. Об’явлення згори проголосило: Я ДАМ ВАМ ОБІТОВАНУ ЗЕМЛЮ. Світогляд же сказав: це не логічно, бо раніше такого не було, і тому впевненості ніякої. Отже, все, що вони бачили, було трактовано згідно ось цього безбожного світогляду. Тому злі\безвірні\безбожні вісники ширили «злу вістку».

Плач надаремно

А що після таких висновків робити як не плакати. До того ж розквітла неприборкана фантазія, і велетні в народній уяві ставали ще страхопудливішими як вочевидь. Серця слухачів мали той же поганський світогляд – побачив – затремтів, замість побачив – подумав – згадав – протистав. Тому залишався плач, який повністю надаремний, непотрібний, безглуздий, бо безпідставний.

Вертаймося, щоб повільно вмерти…

Кривий світогляд ґрунтований на невірних релігійних уявленнях веде до помилкового шляху – назад, в рабство, в болото. Так, там смерть настане не одразу, але вона неминуча. Ще й без надії на визволення.

Мені сподобалася їхня реакція – оберімо нового проводиря… Отже, вони були на 100 відсотків упевнені, що Мойсей з ними не піде. Тобто він доніс свою позицію настільки ясно, що вони знали, він з ними назад в Єгипет не піде. Крапка. Гарна лідерська якість – знаючи шлях, не йти за натовпом.

Про нас…

Бог через Ісуса подарував віруючим в Нього надію вічності і наповнене життя сьогодні. Але Бог десь там… а велетні безробіття, хвороби, дорожнечі тут, і вони жахливі. Бог то обіцяв, але коли і як то буде… а ціни на світло виростуть уже завтра… Чим більше думаємо про труднощі і негаразди, тим більше вони лякають нас. Так і робимось атеїстами, бо страх і Бог несумісні. Бо віра в Бога проганяє усі страхи. Бо любов Божа є в нас…

«Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть… Хто ж боїться, той не досконалий в любові» І Івана 4,18

Ось і діагностика, і лікування, і профілактика – зростання в любові, удосконалення любові. Бог її нам дав, але щоб вона проявилася і росла – то уже наша відповідальність. Росте Божа любов у нас – зменшуються страхи. І навпаки, нажаль, те ж працює. Скажете, а до чого тут любов – про віру ж мова? А до того, що «в Христі Ісусі нічого не означають ні обрізання, ні не обрізання (тобто обряди та ритуали), а тільки віра, що діє через любов». Більше нічого не потрібно – правдива віра зв’язана, з’єднана з любов’ю. І страх утік… бо є віра і любов.