ЄДНІСТЬ І МІЖЦЕРКОВНА ПРАЦЯ
Тези до виступу на конференції пасторів І-го регіону
Без єдності немислима сама помісна церква – від єдності залежить її свідоцтво і доречність у місці, де її помістив Господь.
Якщо говорити про міжцерковна працю – то тут тема єдності набуває інших обрисів і вимірів і робиться ще гострішою через базову автономність кожної помісної церкви. Головна подібність між єдністю церкви і церковного об’єднання – це єдність між віруючими що окреслює поведінку (те, що люди роблять і чого не роблять зберігаючи єдність). Головна відмінність – міжцерковна єдність стосується насамперед відповідальних служителів.
Якщо говорити про розвиток церковного об’єднання, то важливо, щоб єдність була практична а не декларована євангельська цінність, яка лежить в основі братерських стосунків, благовісницьких та місіонерських справ, в основі навчання та доброчинності.
Отож, роздумуючи над міжцерковним служінням (під “міжцерковним” маю на увазі лише церкви, які входять в об’єднання церков Києва і області) першою прийшло мені питання про те,
ЩО НАСАМПЕРЕД ЗАВАЖАЄ НАШІЙ МІЖЦЕРКОВНІЙ ПРАЦІ?
По-перше, іґнорування відповідальними служителями спільних братерських міжцерковних зустрічей або їхня відсутність.
По-друге, наговорювання одне на одного: служитель на служителя, церква на церкву.
По-третє, невідповідний координатор міжцерковного служіння або його відсутність.
По-четверте, в результаті перших трьох причин розвинулося недовір’я одне до одного.
По-п’яте, недовір’я шкодить загальній атмосфері відкритості і братерського міжцерковного спілкування.
По-шосте, відсутність спільних цілей та бачення, місії та цінностей.
РЕЗУЛЬТАТ – РОЗ’ЄДНАНІСТЬ!
Роз’єднаність служителів як в церкві так і в міжцерковному братерському спілкуванні є головним чином результатом байдужості та недалекоглядності братів-служителів. Що погано – таким чином ми допускаємо до праці сатану, мета якого розділити, ослабити, загубити.
А ОТ ДЛЯ МІЖЦЕРКОВНОЇ ЄДНОСТІ МИ МАЄМО УСЕ НОБХІДНЕ І НАВІТЬ БІЛЬШЕ:
- Господь Ісус усиновив нас – ми Його діти.
- Ми читаємо одне Писання і об’єднанні одним віровченням.
- У нас спільна історія.
- Ми об’єднані одним обласним об’єднанням та найбільшим українським протестантським об’єднанням ВСЦ ЄХБ і його баченням та цінностями.
- Врешті ми належимо до однієї конфесії – ми євангельські християни-баптисти. І у нас сім спільних принципів.
ЧОГО НАМ ЩЕ НЕ ВИСТАЧАЄ ДЛЯ СПРАВЖНЬОЇ, А НЕ ДЕКЛАРОВАНОЇ ЄДНОСТІ?
- Розуміти біблійну цінність єдності. Так, насамперед потрібно вчитуватися в 17-тий розділ Євангелії Івана. Тоді потрібно вивчати різні уривки Павлових послань де апостол показує співпрацю церков у доброчинності, місії та навчанні. Розуміти і діяти.
- Перебувати в навчанні Слова та спільній молитві; взаємно заохочувати та підбадьорювати одне одного. Постійно молитися одне за одного.
- Перестати практикувати оскарження та осудження одне на одного “за спиною”. Вартує зустрічатися одне з одним щоб висловлювати та обговорювати критичні думки та зауваження.
- Нам потрібна воля і готовність до постійного відкритого спілкування на усі теми церковного і міжцерковного життя.
- І нарешті ми повинні ставити та досягати цілі згідно бачення ВСЦ ЄХБ. Адже об’єднання – це також і ми, служителі церков які сусідні і географічно близькі одне одному. Як можуть відбутися зміни та розвиток національного об’єднання церков, якщо він не відбудеться у малому колі сусідніх церков одного району?
Нас у першому регіоні Киїської області 37 церков. І якраз в нашому колі потребуємо розглядати бачення ВСЦ ЄХБ і формулювати з них цілі та працювати над їхнім досягненням (звичайно, враховуючи ресурси та можливості церков.
Нагадую наше спільне бачення (ВСЦ ЄХБ):
- Ми бачимо ВСЦ ЄХБ як об’єднання духовно здорових та зростаючих помісних церков, згуртованих євангельським вченням та спільними цінностями і місією, що у своїй життєдіяльності з врахуванням викликів сьогодення усвідомлюють відповідальність перед Богом.
- Ми бачимо кожну помісну церкву з підготовленим пастором, який відповідає біблійним критеріям і продовжує підвищувати свою кваліфікацію.
- Ми бачимо евангельсько-баптистську церкву в кожному населеному пункті з населенням більше 5000 осіб.
- Ми бачимо ВСЦ ЕХБ, що посилає та всебічно підтримує місіонерів за межами України.
- Ми бачимо переважну більшість членів церкви задіяних в групах учнівства.
- Ми бачимо помісні церкви, об’єднання, союз церков фінансово самодостатнім.
- Ми бачимо духовний вплив членів церкви, через добрі справи у суспільному житті.
- Ми бачимо постійне динамічне зростання кількості членів церков з метою подвоєння членства в Братстві ВСЦ ЕХБ.
- Ми бачимо, зростання кількості молодих людей в помісних церквах.
- Ми бачимо співіснування різних форм надихаючого богослужіння де центром є Слово Боже і поклоніння Богу.
(http://ecbua.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1641:cznnost-vseukranskogo-soyuzu-czerkov-xb&catid=15:-s&Itemid=140&lang=ua)
І навіть якщо ми, як перший регіон, не зможемо одразу долучитися у повній мірі до кожної позиції бачення, то без єдності ми взагалі нічого не зможимо зробити.