LECTIO DIVINA: ПЕРШЕ ЧУДО ІСУСА

Jan  Vermeyen, Hochzeit zu Kana  (1530)
Ян Вермеєн, Весілля у Кані (1530)

1 А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. 2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. 3 Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! 4 Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя! 5 А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже! 6 Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. 7 Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть. 8 І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли. 9 Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого 10 та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг… 11 Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. ІВАНА 2,1-11

 

Ісус

Він серед гостей. Не перший. Не кидається у вічі. Не вінчає. Не надає благословень. Він присутній. Він тут. Він завжди там, де життя. У її гущавині у різних вимірах. Навіть не відіграючи ніякої ролі Він відіграє величезну – де Він, та незриме благословення. Але Він не буде пхатися на показ і показуватися наперед. І коли прийшла мама з гіперпроблемою родини, то що тепер мама при усій повазі, якщо Він підкорений іншому, незрівнянно вищому Авторитету – волі навіть не Йосипа, але Отця й Творця всесвіту. Але як виявилося є ВОЛЯ ОТЦЯ на диво тут і тепер. На перший погляд невчасно але покора Отцю – непереборне бажання людини Ісуса.

Мама

Вона здається в гущавині подій. Вона важлива, ділова і заклопотана. Вона «в темі». Її зачіпає проблема родини яка є і яка створилася. Вона не шукає винних, а бере ініціативу і діє. З найпростішого. Вона то не спроста вже 30 років спостерігає за Первенцем, і на вус мотає – зберігає в серце. І що ангел говорив, і що Єлизавета казала, і пастухи, і мудреці, і Анна, і Симеон. І що Ісус підлітком заявляв – усе зібралося у материній пом’яті. А потім пішов до Єрусалиму і привів … учнів. Вчителем став… Але ж він не простий. «Ісусе, – у них кінчилося вино». І пішла. Він розумний – сам далі знає. Слуг попередила, щоб були готові. Хоч Ісус має вищу інстанцію – як воля Неба буде, але віра вона така – діє випереджуючи.

Слуги

Їх попередили, щоб прислухалися до того, що їм скаже молодий учитель. Життя вони бачили – що ж, кривослухів не обминути. Якщо вина нема, його як молока не надоїш. Наповнити водою глечики для умивань? Усі очищенні, але казали слухатися. Нести воду старості? Смішно, але говорили слухатися. Вода пахне вином? Такого бути не може, бо такого ще ніколи не було…

Учні

Приємний, ситий день. Попередні дні теж були цікаві – незвичний Учитель. Дуже може бути що обіцяний Помазанець, але хто зна. І у нього мама вказує на роботу – але що ж тут зробиш. Пісно й достроково закічиться свято. А для чого води скільки на весіллі? З води сталося вино – це нереальне диво. Що це за людина наш Учитель? А не дарма ми пішли за ним, Іван такого і близько не чинив. Точно Іван казав що за ним іде сильніший… Це таки Він, Помазанець. Таке диво лише Помазанець зміг би вчинити…

 

Намисто думок з перечитаного уривку.

  1. Багато хто буде намагатися визначити що тобі робити – важливо бути підкореним покликанню.
  2. Може бути що Бог через близьких вказує на наступну дію чи крок.
  3. Віра може чекати, але не може бездіяти. Бо віра це завжди крок на зустріч невідомому. Видимий і дієвий крок. І очікування.
  4. Щоб пережити диво, потрібен дієвий послух. Інакше дива нема.
  5. Ісус не буде «вриватися» в моє і твоє життя. Він не буде «забивати ефір». Але і не буде ховатися і тікати. Він просто буде присутній у нашому буденні. Я маю «виявити» Його собі. Від Нього йде благословення, яке незримо але очевидно зачіпає багатьох.

 

Молитва

Господи Ісусе, Ти тут, у моєму кабінеті. Дякую що бачу Тебе – підкореного волі Отця, відкритого до людей… і до мене. Дякую за чудо перетворення води у вино, невір’я у віру, смутку в радість. Дякую, що даєш себе находити. І що щедро наповнюєш миром, довір’ям і любов’ю до Отця і тих, ради кого Отець Тебе відправив на землю. Вірую Отче в Тебе і в Сина Твого, поклоняюся і хочу покорятися і бути благословенням для інших. Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *