ПРИЙТИ В СВЯТЕ СВЯТИХ. Євреям 10:19-25
Євреям 10:19-25
Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє, маємо й Великого Священика над домом Божим, то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою! Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв. І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
Чому автор веде нас у Святе Святих?
- Адже це місце Божого помешкання і є зустріччю з Самим Ягве віч-на-віч
- Адже це місце очищення і заступництва
- А ще це місце недоступне не те що для вибраного народу попереднього заповіту – але й для священників і навіть сам первосвященик мав право на одноразовий візит у році.
Автор підводить та заохочує увійти у Святе святих. Це духовний досвід і справжня подорож. Тому автор вказує…
… на відвагу яка з’являється в мені через прийняття жертви Ісуса. Знак крові Ісуса на мені, це пропуск;
… на нову дорогу (або ж наново відкриту). Ця дорога вільна від перешкод та є уособлена і особистісна – і знову це пов’язане, як очевидно, зі смертю Ісуса (пригадується розірвана завіса у мить Ісусової смерті);
… на Великого Священика – ймовірно вказуючи на посередницьку місію Господа Ісуса.
Автор веде мене у Святилище, до Святого Святих вказуючи на те, що змінилися правила доступу і обмеження. Це місце відкрите, але воно для людини…
- віри: вона робить видимим і важливим саме Святилище;
- покаяння: воно робить докорінну ревізію совісті та свідомості;
- хрещення: воно виказує незворотну присвяту кожного, хто свідомо входить у Божу пристність.
«Приступімо з щирим серцем» тепер означає
- що у Христі Ісусі Бог Отець чекає зустрічі віч-на-віч зі своїм творивом;
- що подібні зустрічі я потребую щоб живилася моя надія через свідомість вірності Бога;
- що священиком є кожен, хто має справу з Ісусом.
Посередницька місія
Наближений до царя виконує царські доручення. Священик, що стоїть перед Божим лицем, долучений до посередницького і заступницького служіння:
- я переймаюся долею і духовним здоров’ям тих, хто прийшли після мене, або ж хто заблукав;
- допомагаю формувати духовно здорові спільноти, які об’єднують тих, хто шукає Бога;
- і щоб хто не робив, я продовджую практично любити людину, бо люблю її Творця, допомагаючи у цьому іншим.
Три висновки, або чому автор веде мене у Святе Святих?
- Щоби нагадати, що усім я завдячую Ісусові – лише Він пересотворив мене до життя.
- Щоб запросити щоденно йти у Святе Святих – там, де живе Отець, куди дорога прокладена Ісусом.
- Щоб заохотити не бути байдужим і пам’ятати, що дорога до\за Богом завжди повна іншими людьми. Я бачу тих, хто раніше йшов, а тепер відстав чи заблудився – про них моя молитва, турбота, розмова. Щоб нагадати – Ісус живий і Він любить.