“СТРОЙКА ВЄКА” або довгобуд довжиною у життя людської раси

І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. (Буття 11:6)

Думаю що усю історію людства можна назвати будівництвом Вавилонської вежі. Там, у Вавилоні, був початок. Завершення? Як і тоді, кінець будівництву покладе Бог, коли прийде в кінці днів судити людство.
Будівництво вавилонське – то синонім богоборства. Людина не захотіла покоритися Божому повелінню, тобто не захотіла визнати над собою верховну владу Бога. І тому люди об’єднались, щоб самим сягнути неба. (Виявляється єдність на зло може бути дуже сильною). Тим самим відновити втрачений рай і божественну присутність. І людина подібно Богові, який створив її на Свій образ, творить собі бога відповідно на подобу свою. Який оригінал, така й копія – людські боги відповідають грішному, нечестивому, жорстокому, пожадливому, заблудлому людству.
Світові системи релігійні і філософські, політичні і соціальні як правило є вавилонобудуванням. (я жодним чином не заперечую владні і громадянські інститути – це якраз Божий задум, але людина і це перетворює на будівництво вежі – одна глобалазація чого варта). Людина продовжує зводити небо на землю. Це завершується завжди сваркою і розділенням, ворожнечею і відчуженням.
Для християнина залишається завжди спокуса або приєднатися до богоборців (це надто очевидно неправильно) або ж будувати свою, на вигляд благочестиву, а по суті вавилонську вежу. Це будівництво помітно по сварка і страхах, по ненависті і неприйняттю, яка буває між ними.
Для правдиво благочестивої людини Вавилонська вежа – то видимий пам’ятник, який говорити про те, що раю нам самим не збудувати і що є лише один спосіб досягти неба і Бога – це ПОКОРИТИСЯ ЙОМУ. А що Бог хоче від мене – Він усе сказав, що хотів через Слово записане і втілене.