Знати чи бути?

А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете… Дiї 1:7, 8

Проблема нас, Божих людей у тому, що ми схильні до пошуку і відкриття таємниць, а Господь хоче щоб ми ‘були’… – тобто опиралися і керувалися у нашому житті тим, що нам уже відкрито. Даного нам знання уже багато – воно лишень має бути перетрасформоване у щоденний вчинок. А ми знаходимо нову таємницю… і готові нею захоплюватися, лише аби нічого не робити.
“То не ваша справа” – говорить Господь Ісус і немов хоче нас зупинити, вказуючи на межі пізнання. Зупинити нашу голу цікавість, особливо речами майбутнього і потойбічного. Можливо ще й тому, що є у людини прагнення того роду знання, яке хотіли раз і на завжди здобути Адам і Єва для свого повного обожнення. І Господь зупиняє нас, як і учнів, щоб направити нашу концентрацію і розвиваток у тому, хто ми є – у нашому покликанні, яке Він уже дав/сказав/зробив відомим. Щоб нам робитися слухняними виконавцями а не подібними до гудучого на нейтральній мотора.
Є в знанні щось обмежуюче. Знання когось про милосердя не допомагає хворому і знедоленому – йому потрібна дія милосердя. Знання про чотири види любові (згідно греків) не здатні хоч трішки покращити відношення до дружини, дітей, ближніх. Знання про Бога наближують людину до релігії, а діяльний послух Його слову роблять її живим послідовником.
В цьому ще одна причина, чому нам дається Дух Святий – Він допоможе знання зробити дією. Його божественна сила “увімкне” нас – ми почнемо рухатися, тобто жити за покликанням. І ми будемо тими, ким задумані.
P. s. До речі, знання принципово важливе, воно випереджує вірні вчинки і веде до пізнання Бога і Його закону. Знання потрібно здобувати – і без нього ніяк. Бо дія без знання також має небезпечний розвиток. Але це слово Ісуса не про те – воно до нас, які вже щось знають.

Для зрівняння:

Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх: Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був! А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна! Луки 6,47-49

О Тимофію, бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так. Дехто віддався йому, та й від віри відпав. І Тимофія 6,20-21

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *