Для чого помісній церкві міжцерковне об’єднання і яким воно сьогодні має бути?

1. Об’єднання потрібне насамперед задля ефективнішого досягнення головної місії, для якої існує церква – зробити ім’я і вчення Ісуса відомим якнайширшому колу населення планети і навчити послідовників Ісуса берегти і передавати вчення Спасителя ближнім. Об’єднання таким чином найперше заохочує помісні церкви до активного благовістя та заснування нових церков, якщо це сприятиме справі. А по друге, міжцерковному об’днанню під силу спільні проекти з внутрішньої і зовнішньої місії через спільний фонд, пошук і підтримку місіонерів. Дії Апостолів та Павлові послання переконують нас у важливості об’єднання саме задля місії і підтримки церков у потребі. Переконаний, що здорові, сильні об’єднання можуть більше служити ресурсною підтримкою меншим і слабшим об’єднанням.

2. Добросусідські стосунки — це ще одна важлива причина для міжцерковної організації. Добрі, відкриті стосунки між церквами (в радіусі 30-50 км.) є сильним свідоцтвом а також допомогою так, що і менший благословенний більшими. У цих стосунках пасторів, різних служителів і віруючих йде обмін досвідом, молитовна підтримка, ефективність у локальному благовісті. Звичайно, індивідуальні відмінності (у формах а не цінностях і доктринах) кожної помісної церкви потрібно навчитися поважати і приймати.

У 2 Коринтян 8,1-5 читаємо про Божу благодать, яка відкриває серця віруючим до потреб інших, церква виявляє щедрість у час бідності, служить віруючим з інших церков по мірі сил і понад силу. Все це виявляє єдність, яка видна в допомозі та посвяту Господеві та братерству.

3. Об’єднання надає платформу для напрацювання потрібних для служіння ресурсів, обміну досвідом і навчання. Пастори і служителі потребують нових ідей — цьому мав би сприяти обмін досвідом у міжцерковному спілкуванні. Церковні служителі потребують поглиблювати своє пізнання Слова, богослов’я, душеопікунства — об’єднання організовує фахові семінари і конференції. Таким чином відбувається (чи мала б) найкраща взаємодія з семінаріями і навчальними програмами, місіями і проектами. За роки перебування в об’єднанні часом складалося враження, що воно складається з конкурентів і тих, хто не терпить і тихо чи гучно не визнає одне одного. Ось чому апостолу Павлу неодноразово доводилося збирати пасторів і навчати їх, докоряти, виправляти і вмовляти знову і знову: «Тому то пильнуйте, пам’ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки» Дії 20:31. Адже їхня справа полягає у тому, щоб прикласти усі зусилля так, щоб церква виростала здоровою через якісно приготовлене і викладене Слово, і ведена згідно Христового бачення для неї (Дії 20:28).

4. У інформаційну епоху важлива місія об’єднання полягає у випрацьовуванні та поширенні рішень, звернень, позицій, резолюцій, закликів щодо актуальних питань, які мають стати орієнтиром як для віруючих, так і для суспільства, в якому ми служимо. Прийняте рішення апостольсько-пасторсько-місіонерською конференцією було записане на пергамент і зачитане у багатьох церквах, що зберегло їх від подальших розколів і процвітання невіґластва та єресі (Дії 15:30-31). Це одна з найпровальніших відповідальностей баптистських об’єднань і тому світогляд віруючих формується часто кривим і не євангельським усним переданням або іншими конфесіями чи навіть секулярними медіа. Значна частина медіа служіння об’єднання полягає в тому, щоб при не можливості через відстань збиратися і спілкуватися зв’язувати віруючих області інформаційно-молитовним вісником розповідаючи про життя церков і їхні виклики (Рим. 16:1-24).

5. Оскільки сучасні церкви обросли нерухомістю, зареєстровані в органах державного самоврядування і є релігійними громадами у міських і сільських громадах то потребуємо координувати зусилля, залучаючи місцевих і обласних депутатів, юристів і бухгалтерів щоб коректно, фахово і відкрито вести організаційну сторону церковного життя. Тут ще край непочатої праці, бо спадщиною минулих років є церковні і місійні споруди зареєстовані на приватні особи, що є неприпустимим і веде до різноманітних необов’язкових труднощів і навіть зловживань. І хоча усі служителі свідомі, що наш Бог не є Богом безладу (І Кор. 14:33) все ж на практиці бракує порядку, відкритості і ясності.

Міжцерковні структури, які існують згідно традиційного розвитку останніх п’ятидесяти-семидесяти років, потребують докорінної реорганізації. Очевидно, що людський фактор, тобто особа ключового служителя впливає і визначає посаду, все ж варто сьогодні особливо в міжцерковному служінні керуватися місією, цінностями і баченням – договірними документами, які визначать спільний напрям і базові принципи. 

Ось можливий орієнтир місії, цінності, бачення, які ми разом потребуємо випрацювати для доброї співпраці:

Місія (завдання) ООЦ ЄХБ

Спілкування баптистських церков задля місії і ефективного служіння

• об`єднання служителів і церков заради поширення Євангелії

• розвиток братерських стосунків між служителями і церквами

• праця над зростом якості служінь та погодження позицій

Цінності Обласного об’єднання церков ЄХБ

  1. Ми цінуємо єдність і тому зустрічаємося для відкритого обговорення різних питань у братерському колі.
  2. Ми цінуємо єдність, а тому дотримуємося доктрин братства та кола віровчення, яке визначає зовнішні межі різнодумності.
  3. Ми цінуємо благовістя, а тому заохочуємо одне одного та допомагаємо одне одному в проголошенні Євангелії. Ми об’єднуємо зусилля задля міжнародної місії.
  4. Ми цінуємо духовний та церковний зріст, а тому влаштовуємо різні форми навчання та обміну досвідом між церквами. 
  5. Ми цінуємо єдність, а тому радо приймаємо різноманітні відмінності по формі у служінні інших церков об’єднання.
  6. Ми цінуємо братерську єдність і тому ми ні про кого не говоримо поза очі.
  7. Ми цінуємо єдність, і тому регулярно влаштовуємо міжцерковні зустрічі різними церковними командами.

Бачення Київського об’єднання церков ЄХБ

У якому напрямку нам важливо рухатися у найближче десятиріччя?

  1. Підготовлений пастор у кожній церкві де є 20 і більше членів церкви.
  2. Кожна церква (до 100) керована братерською або пресвітерською радою, які регулярно зустрічаються задля вирішення усіх питання щодо здорового функціонування церкви.
  3. Кожна церква обов’язково має і розвиває дитяче служіння, молодіжне служіння, соціальне та сімейне служіння.
  4. Кожна церква ООЦ спрямована на благовістя і тому зростає кількість членів церкви і на 20% зросла кількість нових громад ЄХБ.
  5. Церкви – сусіди (радіус 25-40 км.) мають постійне спілкування задля молитви, обміну  досвідом, підтримки. Щомісяця зустрічаються пастори. Вони допомагають одне одному в благовісті, рукопокладенні, хрещенні, навчанні та вирішенні ймовірних критичних і спірних питаннях. Організовуються спільні богослужіння, євангелізації, навчання.
  6. Розвинений сайт об’єднання. Члени церков об’єднані інформаційно-молитовним ресурсома, де віруючі довідуються про події, нові ідеї, приклади та рессурси інших церков; віруючі різних церков моляться одне за одного.
  7. Голова об’єднання сприяє всебічному навчанню пасторів і служителів через систематичні фахові семінари та конференції які з охотою відвідують вчителі НШ і молодіжні лідери, пастори і проповідники, диякони та музиканти. Він об’єднує у робочі групи активних і відкритих до міжцерковного служіння юристів, інфомаційників, викладачів.
  8. Об’єднання має добру славу у міських та обласній адміністраціях, у державних службах та фондах.
  9. Церкви, які добровільно і свідомо входять в об’єднання мають за радість і благословення належати до нього. Вони цінують налагоджений простір для братерського спілкування, цінують допомогу і взаємодопомогу у навчанні та ресурсах і охоче підтримують працю об’єднання фінансово. 
  10. До нашого об’єднання прагнуть приєднатися незалежні церкви з ідентичним богослов’ям, бо їх приваблює щира, братерська атмосфера відкритого спілкування, справжня турбота та поштовхи до розвитку їхніх церков, багаті ресурси, які варті до використання.

3 thoughts on “Для чого помісній церкві міжцерковне об’єднання і яким воно сьогодні має бути?

  1. Дуже якісний і доречний текст. І хоча в ньому нема нічого занадто фантастичного, але ж таки, скільки до реалізації цих пропозицій?

  2. Доти, поки з’явиться критична кількість пасторів що це розуміють – здається не скоро. Дуже хочу помилитися.

  3. Ще би додав один пункт, про організацію неформального спілкування між церквами для молоді , одиноких братів і сестер та інших для знайомств та створення християнських сімей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *