БЛАГОСЛОВЕННЯ ЕФРАЇМА

На день молитви над Єфремом Денисовичем Зауліним

У мене не було іншого вибору – коли нам, дорога Церкво, потрібно благословляти хлопчика, якого батьки найменували Єфремом – як обрати слова молитви, якими Яків поблагословив ЕФРАЇМА і Манасію – дітей його улюбленого сина Йосипа. Ось воно:

І поблагословив він (Яків) Йосифа словами: “Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день, Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім’я та ім’я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі.” Буття 48,15-16.

Вперше покладення рук маємо як знак благословення – так воно пройде через увесь Старий і Новий Заповіти. І цікаво, до речі, що благословення дітей простягалося і на самого батька – Йосипа.

1. Насамперед спостерігаємо серцевину віри благословляючого (Якова) – тричі представлений Бог, у якого твердо вірить Яків.

  • «Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак». Бог батьків – це Бог об’явлення, Бог заповіту – Той, Хто відкрив Себе і покликав батьків відділитися від свого суспільства і його звичаїв і пов’язати майбутнє роду лише з Ним.
  • Бог – Пастир: Який найкраще провів через життя, годуючи, захищаючи благословляючи й виховуючи (слова “найкраще” і “благословляючи” включали в себе також пережиті неодноразово біль втрати, гіркоту зради, страхи смерті).
  • Бог – Рятівник, Ангол Якого був бодігардом/приватним охоронцем. Цікаво що «рятівник» на гебрайській виражає поняття захисту і переревиховання.
    Таким потрійним прикликанням Бога при одноразовому “нехай благословить” старець знов свідкує про Бог – різноманітність ситуацій і подій об’єднані Богом – Він очевидно, видимо, ясно і дієво присутній у житті.
  • Це сповідання Бога випереджує благословення і опирається на Ньому. Бо саме  пізнання Творця і Його безмірної щедрості та всеохоплюючої ласки лежить в основі біблійного благословення.

2. «І в них нехай перебуває моє ім’я та ім’я моїх батьків, Авраама й Ісаака». Це не бажання продовження роду і не прагнення зберегти родинне ім’я. Ці троє мужів назавжди залишаються для євреїв мужами віри, які мали особливі стосунки з Богом, про що й до сьогодні читаємо у Писанні про Бога Авраама, Ісака і Якова. Це бажання про духовні благословення – щоб хлопці продовжили рід мужів віри. Переконаний, що це також найперше бажання християнських батьків – щоб їхнє, сьогодні ще немовля, продовжив рід вірних.

3. «Нехай вони зростають многотою посеред землі». Тепер благословення переходить до матеріального добра – щоб діти зросли кількісно потрібен мир у краї, добробут, здоров’я. Не варто забувати що те добро яки ми зараз маємо в Україні не очевидність, а реальне Боже благословення.

4. І останнє: «Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!» Буття 48,20.

Благословення Єфрема і Манасії було таким потужним і очевидним (до єфремлянів  належав Ісус Навин, Брак, який розгромив армію ханаанського царя Сісери за допомогою єфремлян, з відти також перший цар Північного царства Єровоам та пророк Ахійя), що стало стандартним для батьківського благословення синам. Тому дорогі батьки, візьміть це до уваги: дитина, яку ви благословляєте, може стати благословенням для багатьох!

Тату, ти вже благословляв свого сина такими древніми словами: Єфрем, Давид, Назар, Славік, Іван,Тихон, Данік, Коля, Лазар, Марк, Влад, Нестор, Андрій, Діма, Паша, Петрик, Ярик, Тимофій –  НЕХАЙ БОГ ЗРОБИТЬ ТЕБЕ ЯК ЕФРАЇМА І ЯК МАНАСІЮ! Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *