ІСУС – НАДІЯ У ТРИВОЖНИЙ ЧАС
РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа… (Вiд Луки 2:1)
Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода… (Матвiя 2:1)
Безсилля і безнадія, брутальність і насильство, страх і непевність здатні паралізувати не лише людину, але й цілі народи. Дезорієнтована і деморалізована людина влаштовує нечестивих при владі, бо першому дозволяє продовжувати приєднувати до своєї імперії народи, а другому казково збагачуватися на тлі народного збіднення. Часто людина у безнадії має утопічну надію, що з’явиться хтось і все вирішить: нечестивців відірве від владного трону і покарає злочинців, скривджених потішить. Важко прийняти урок історії, що наступний, кого захопить владне крісло, почне все спочатку – бо проблема в людському серці.
І в цей недобрий і невдалий час посеред людей народжується Ісус. Народ обітниці сподівався, що син Марії, ходу якого по країні випереджував слух, що він і є Месія, звільнить їх насамперед від влади чужої, окупаційної. І Він звільнив… Але Ісус звільнив людину насамперед від неї самої – від егоїзму і невір’я, від самозахоплення і ворожнечі. Звільнив для того щоб та могла любити і вірити, дарувати і служити. Звільнив смертю на хресті – зраджений своїми, розіп’ятий чужинцями, але воскрешений Отцем! Ось у чому наша надія на Народженого. Він – живий Бог і жива надія, яка не перестає, бо надія, яку людині дарує Бог невичерпна і здатна подолати найтемнішу темряву чергового повороту як особистої долі, так і долі країни.
Зі смутком дивлюся у майбутнє, бо все менше українців шукають Бога і живуть за Його Словом. А тому будь-які зміни будуть короткотривалі і незначущі не залежно від політичних систем і наступних президентів. Тому нашу вдячну молитву з’єднаймо з заступницькою за безбожний народ, щоб повірив у Сина Божого, «бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів», за християн, щоб любов’ю служили у містах і селах.
Але насамперед поклонімося Йому – Ісусові народженому, розіп’ятому і воскреслому, бо Він Один здатний здійснювати перетворення нас, нашого народу і нашої України.
Христос народився! Поклонімося Йому!
старший пастор Микола Романюк
Без Бога нация – толпа,
Объединенная пороком,
Или слепа, или глупа,
Иль, что еще страшней – жестока.
И пусть на трон взойдёт любой,
Глаголющий высоким слогом,
Толпа останется толпой,
Пока не обратится к Богу!
(Роман Матюшин)
Абсолютно однодумний з вищесказаним, і повнен зауважити, що це чи не найкраще застосування тексту про Різдво, до сьогодення.