Хто такий Йоганан а Матбіль?

Дослівно з івриту – це Іван що занурює. А по грецьки Іоанес о Баптістес. Ми звикли більше до Івана Хрестителя.
Ось тут і моє питання: як той, “що занурює” став “хрестителем”? Цього не знаю ні я, ні розумні академічні етимологічні словники. Найцікавіше що знайшов, це походження старого слов’янського слово “кресті” “крестіті” від того ж кореня що й сучасне українське “скреснути” – як скресає крига (Етимологічно-семантичний словник української мови. Т. ІV). Зрозуміло, коли скресає крига то у воду можна зануритися. Але як я розумію, це ще й може мати значення розриву/розлому – тобто у богословському сенсі перехід від поганського життя невір’я до нового життя посвяченого Богові. Може бути. Тим дивніше мені читати російськомовні джерела, які взагалі вирулюють на слово Христос (яке зі свого боку є неперекладеним словом Помазанник) або ж на слово хрест (чи розп’яття)?? Але як просте єврейське і таке ж просте грецьке “занурювути” могло перетворитися у настільки далеке й малозрозуміле по відношенню до оригіналу слово? Бо хто з сучасників пов’язує хрестити і хрещення з зануренням? Я частіше чув від православних українців що хрещення пов’язане з хресним знаком! Була, до-речі, спроба редакторів-протестантів другого нашого другого перекладу ‘відірватися’ від співзвучання зі словом ‘хрест’ – вони домоглися поширення слова “хрищення”. Але це особливо не допомогло наблизитися пересічному читачу до слова першоджерела.

20131116-005227.jpg
Маю відчуття, що за складним, незрозумілим словом перекладачами слов’янського а згодом російського та українського Нового Заповіту приховане (дуже не хочеться вірити що свідомо) оригінальне значення. А може таки свідомо, адже воно очевидно розбігалося з поширеною і домінуючою практикою часткового занурення та все частіше кроплення у історичних церквах. В Євангеліях а згодом в Діях читаємо про людей, які вірували, що вони одразу … ні, не просто хрестилися – вони ЗАНУРЮВАЛИСЯ (Дії 2,38;41; 9,18; 16,33; 19,5). Коли наш Учитель і Спаситель возносився, Він повелів послідовникам йти, розповідати усім про Ісуса Спасителя а приймаючих занурювати і навчати (Мт. 28,19-20). А коли апостол Павло пише, що ми у Христа хрестилися, то дослівно каже, що ми в Нього ЗАНУРЕНІ (Рим. 6,3)! І це після того, як Дух Святий усіх віруючих саме ЗАНУРИВ у одне Христове тіло (1 Кор. 12,13).
Залишається надіятися, що наступний перекладач не буде догоджуючи традиції до певної міри спотворювати перекладений українською текст Святого Писання.

P. S. Варто додати, що таке перекладацьке затуманення окремих слів Писання зачепило не лише наш переклад, але й, на жаль, всі інші. І прикро також, що хрещення-занурення не єдине слово…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *