МАНДРІВКА КРАЇНОЮ БІБЛІЇ. Вівторок, день третій. Лекції.

Інтернаціональне поклоніння Богові в Єрусалимі – це щось неповторне. Вслухався в молитви китайською, англійською, німецькою, африканською французькою, а тоді всі молилися водночас “Отче наш” кожен своєю рідною: чотирнадцять мов – одна молитва. Оце спільнота духовної родини – таке варто хоч раз пережити!
Звичайно, тригодинну лекцію професора Гідеона Шимоні (Hebrew University) “Передумови виникнення сучасного Ізраїлю” я переказувати не буду – не “потягну”. Але він не просто майстерно й лаконічно провів через непрості повороти історії (здалося без очевидних упереджень), але й привів до розуміння теми.
Ось декілька думок, які “зачепилися” за мозги:
– Багато націй визначає генетика. Але не євреїв (варто згадати чорних євреїв). Євреїв опреділила релігія – юдаїзм. Тут не можливо відділити релігію від етносу і без цього не зрозуміти єврейство.
– З усіх древніх народів міцний зв’язок з минулим зберегли євреї лише завдяки Книзі – Біблії (те, що ми називаємо Старий Заповіт).
– Що допомогло євреям вижити й пройти через сторіччя історії? Воля і обставини. А воля до життя напряму пов’язана з віруваннями народу – Законом, який утримував. Євреї вірять, що все, що було, веде до доброго. У євреїв все йде до месіанського царства. (Християни успадкували месіанського вірування). Щоб не було – народ піднімається і повертається до життя після усього, щоб не відбулося. Де ви не були, щоб з вами не відбувалися у вас є богословська віра і знання що все буде добре, все має свій сенс і майбутнє добро. Про обставини: де б євреї не жили, їм вдавалося домовитися про спеціальний дозвіл на компактне спільне проживання, яке включало рамки дозволеного і забороненого.
– чому у процесі в процесі емансипації і інтеграції євреї швидко пішли вгору на ключових професійних позиціях? Через багатостолітню традицію навчання і внутрішньої освіти. Наприклад, оглядаючись на раннє Сердньовіччя, найосвідченіші люди того часу – ченці, не мали дітей… А центр єврейської освіти – синагога і родина не переставав існувати. Це дало свій плід, давши їм бонус.
– Теодор Герцль став свідком, що інтеграція євреїв у європейське суспільство посилила антисемітські виступи. Теж він спостеріг і в американській історії – свобода колишніх африканських рабів і їх інтеграція в суспільство привело до ескалації расизму (розквіт куклусклану). Так визрівала та формувалася ідея власної держави. Що стало фактом трохи більше як через сорок років.

20131106-004520.jpg
Ще одна лекція (цей раз равина) провела нас через єврейські біблійні свята. Теж багато цікавого як і можливість спробувати посурмити у біблійний шофар (сурма з рогу барана чи козла) – Книга левит 23,23.
Запам’яталося ще й те, що новий рік – Рош-га-Шана дослівно означає Голова року, а не просто перший день року. А тому, пояснював раввин, цей день варто проводити в синагозі, читаючи Книгу. Розумна ідея, і не лише для першого дня в році, а мабуть і для першого дня в тижні … (До-речі, євреї не мають подібно до європейців назв до днів тижня. Все відштовхується від сьомого дня, а тоді йде перший, другий… )

20131106-004629.jpg
P.S. Дописав останнє речення, подумки “оглянувся” на згадане і зрозумів, що секрет багатотисячолітнього виживання єврейського народу ґрунтується на їхній вірі в Єдиного Бога, Якому варто довіряти всупереч усім обставинам і на Книзі, на Біблії, яка є “підручником” віри.
Чи не тому що ми, українці, за свою тисячолітню християнську історію не стали народом Біблії і віра в нас більше християнізовано-поганська, ніж правдива в живого Бога? А відповідно до тепер маємо проблему з ідентичністю, знамениті неповторною здібністю асимілюватися навіть з завойовниками у власній країні… У нас немає стержня, він не зформований. І наш головний національний пророк як усі, нітрохи не попереду… Час втрачено, народом Біблії ми вже не станемо – час не той: то хоча б ті живі люди віри, які є, мали б бути попереду…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *