ЗАМАХ НА БОГА

… і станете ви, немов Боги (Бут. 3:5)

Всім відомо на що спокусилися прабатьки. Але це був не перший замах на Того, Хто ВСЕ створив, включаючи саму людину. Ще до людини був “син зірниці досвітньої”, який захотів поставити свій престол найвище й уподібнитися Всевишньому. Після вигнання з раю повстання проти Бога стало другою природою людини. Варто лише спостерегти перші розділи Буття: перше вбивство – Каїн відібрав те, що не давав; порушення Божого принципу шлюбу – Ламех взяв двох жінок. Врешті людство дійшло до крайньої межі розбещення, яке завершилося потопом. Згодом була нова спроба “досягнути” до Бога за допомогою Вавилонської вежі. Скажу навіть більше – вся історія людства це не що інше, як повстання, бунт проти Бога. Це могло по різному виявлятися – проголошення людини, як найвищої цінності, доказом походження людини від мавпи, ствердженням, що Бог помер, чи повним запереченням існування Бога – важливо те, що людина прагнула сама бути “немов Боги”. Бути хоч трохи Богом означає відсутність всякого вищого авторитету, означає відсутність всяких норм моралі та поведінки, це врешті означає намагання робити те, що Бог.

Але це було в минулому тисячолітті. В новому, ІІІ тис. людина не просто не зупиняється, вона йде далі в тому, щоб бути “немов Боги”. Тепер вигнана з раю і позбавлена тісного спілкування з Богом Творцем людина замахується на найсуттєвіше – вона претендує на те щоб самій створити людину (як Бог!), вона претендує на право самій вирішувати, жити їй чи вмирати, і нарешті, вона пропонує своє бачення на основну складову частину суспільства – сім’ю.

2001 рік почався та завершився дискусією щодо клонування людини. Тема клонування не нова – правдиву сенсацію в січні 1997 року викликало повідомлення шотландських вчених про успішне клонування вівці, яка отримала назву Долі.

Актуальність цієї теми така висока, що жодне друковане чи електронне видання не обійшло увагою повз цю тему. А в січні 2001 року деякі мас-медіа поширили інформацію про те, що в США зусиллями не дуже відомої приватної корпорації Clonaid розпочато клонування людини. Клієнти корпорації – сімейна пара, яка замовила клонування своєї дочки, яка раніше померла. І хоча ця інформація не була підтверджена урядом США, все ж видається знаковим, що майже одночасно верхня палата британського парламенту, Палата лордів, схвалила клонування людських ембріонів (зародків) на ранніх стадіях розвитку. Таким чином вченим дозволено клонувати людські клітини для медичних дослідів, а отже перший крок на шляху до клонування людини зроблено.

І ось 27 листопада 2001 року американські біотехнологи оголосили про історичний “прорив” в практиці клонування. В лабораторії приватної компанії Advanced Cell Technology, що знаходиться в Уорчестері (штат Массачусетс), клонований перший людський ембріон. Як це вдалося, або ще раз про те, що таке клон. Свій експеримент вчені проводили по “класичній” технології: взяли жіночу яйцеклітину, забрали з неї ДНК і замінили її на ДНК з клітини шкіри дорослої людини. Після цього яйцеклітина почала ділитися, перетворившись в групу зародкових клітин. Власне така технологія була використана раніше вченими інших країн для вирощування клонованих тварин, починаючи зі знаменитої овечки Долі.

Для чого потрібна копія (клон) людини, або аргументи “за”

Безумовно, все що робить людина, вона робить на благо. Не інакше і з клонуванням – його апологети вказують на численні переваги, несумнівну користь і взагалі на революцію, прорив в медицині. Наприклад, якщо людина захворіє, то шляхом клонування можна виростити потрібний орган – серце, печінку, нирки і т.д., який буде ідеально підходити для пересадки пацієнту, бо буде генетично спорідненим. Лікарі тоді зможуть рятувати людей від тяжких захворювань, включаючи діабет, рак, СНІД, хвороби Альцгеймера і Паркінсона. Якщо ж наступні експерименти будуть успішними, то вчені матимуть можливість “вирощувати” таким чином цілі органи, а це, зрозуміло, відкриває численні перспективи для трансплантації.

Саме тому радикально зміниться медицина і щезнуть тисячі найменувань ліків. Вчені, які клонували людський зародок стверджують, що їхнє завдання “не є клонування людини, а тільки винайдення шляхів лікування численних людських хвороб”.

Є ще один і далеко не останній аргумент в користь клонування, хоча в силу недосконалості технологічного процесу він ще не зовсім актуальний. Йдеться про можливість бездітним парам мати дітей. І як стверджують науковці, свою згоду дало вже десять пар.

Особливою (і мабуть найбільш безглуздою) вбачають користь в клонуванні видатних осіб минулого, таких як Моцарт і Бетховен, Ісак Ньютон і Альберт Ейнштейн, Д. Вашингтон і Наполеон, Мерлін Монро та Джона Леннона і, навіть, Рамзеса ІІ, фараона часів Мойсея (адже для клонування не обов’язково потрібна жива клітина, і пасмо волосся, що залишилося, або мумії сповна вистарчить).

Чи збережуть клоновані кумири свій талант та геніальність – це вже друге питання. Але воно зовсім не цікавить людину, яка хоче мати обіцяне сатаною пізнання, щоб бути “немов Боги”.

Чому християни проти клонування

“Використання зародку людини є неправомірними, наше суспільство не повинно вирощувати життя для того, аби його руйнувати” – хоча це заява не богослова, а президента США Джорджа Буше, воно сповна передає відношення більшості християн до питання клонування.

1. В даному випадку проблема клонування – це продовження дискусій щодо абортів. Бо експерименти з ембріоном – це той же аборт, який ми, християни, розцінюємо як убивство. Справа в тому, що багато вчених, а за ними й сучасне пост християнське суспільство вбачають в зародку лише скупчення клітин, які керуються не мозком, а генетичним кодом. Тому ембріон не є людською істотою, а матеріалом для досліджень (і тому можливі аборти). Чи можемо ми опертися на Писання в цій дискусії? За 3 тисячі років до клонування цар Давид, натхненний Святим Духом, писав: «Ти виткав мене в утробі матері моєї, ….Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…» (Пс. 138:13, 16). Ці слова свідкують не лише про унікальність людини, але й про те, що зародок в утробі матері для Бога Творця вже є особою. Тому ми не займаємося спекуляціями на тему на який день чи тиждень від зачаття зародок стає особистістю. Ми, довіряючи Писанню, бачимо в ембріоні людське дитя. І тому навіть терапевтичне клонування (з метою вирощування окремих органів в лікувальних цілях) є не оправдане, бо веде до вбивства ембріона. А ембріон людини є вже людиною і нічим іншим.

2. Друге застереження сформульоване вченим з інституту Рослін у Шотландії, і чи не парадокс – інституту, співробітникам якого вдалося клонувати всесвітньо відому вівцю Долі. Він вважає, що спроба клонування – це вкрай безвідповідальний вчинок, бо варто задуматися над почуттям такої людини, адже вона не буде остаточною метою Творця, а лише продуктом лабораторного експерименту. Ми ж, християни, знаємо, що людина то не тільки тіло, але й душа, яка безсмертна. І тому ставимо запитання: як клонована людина має стати душею живою? І чи взагалі матиме клон – копія душу? А як на рахунок духа? Якщо тіло можна скопіювати, то дух – від Бога, і він не підлягає тиражуванню. В книзі Йова ми читаємо: “Твої руки створили мене і вчинили мене… Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил. Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.” (10:8,11-12). Крім того ми знаємо, як була створена перша людина – Бог вдихнув у неї Свого Духа, і людина стала душею живою (Бут. 2:7). Ми віримо, що душа твориться Всемогутнім Богом і водночас з’єднується з тілом саме в момент зачаття!!!

3. Якщо клонована людина не матиме душі, то чи вважатиметься вона повноцінною часткою суспільства і які вона матиме права? Дуже ймовірно, що клонована людина не буде мати тих же прав, що й народжена звичайним чином. Російський дослідник проблеми клонування Ірина Силуянова говорить про повторення історії першого вбивства: «В кінці XX століття трагедія братовбивства набуває нового змісту в зв’язку з боротьбою цивілізації за здоров’я людини. Відповідно до ідеї технологічного клонування (тиражування, копіювання) людини, “клон” – генетичний брат-близнюк людини – створюються для того, щоб бути вбитим з метою збереження здоров’я “старшого брата”. Каїн “в законі” – так символічно можна визначити перспективу нового правопорядку.» Інший вчений говорить: «Ви створюєте точну копію людини. І від цієї нової людини ви відриваєте шматок, а потім вбиваєте його». Християни заперечують також терапевтичне клонування яке є не меншим злом від репродуктивного, бо якщо в першому випадку йдеться бодай про живу істоту, то в другому – ембріон використовується виключно як сировина. Таким чином життя(!) використовується в утилітарних цілях. У впавшому суспільстві, де ядерна енергія була перетворена на ядерну зброю, а хімія на екологічну катастрофу планетарного масштабу тиражування людей безумовно приведе до зловживань: продукування дітей з метою отримання “запасних частин”, створення “вищого” класу людських істот, до комерціалізації – торгівлі людським життям. А це безумовно підриває цінність людського життя, унікальність кожної людини. Господь Ісус відкриваючи відношення Отця Небесного говорив: “А вам і волосся все на голові пораховано” (Мт. 10:30,31).

4. Професор Жан Доссе, лавреат Нобелівської премії по фізіології та медицині констатує: “В області генетики людини нерозумне використання нових технологій може призвести до катастрофічних наслідків”. Уже сьогодні є достатньо підстав, щоб говорити про небезпеки клонування через недосконалі технології. Група американських вчених зіткнулася з проблемою клонування мишей в шостому поколінні. Результати останніх дослідів свідкують, що в тваринок виникає схований дефект, однозначно набутий в процесі клонування. “Наші припущення полягають в тому, що тварини несуть якусь набуту аномалію” – говорять вчені. Воістину природа сама вирішила поставити заборону на клонування. Це дуже важливий аргумент проти клонування, бо оправдовуючись благородними мотивами вчені здатні створити чергову ядерну бомбу вповільненої дії. Таким чином людина робить ще один і надзвичайно рішучий крок від Бога… в прірву.

Всеперемагаюча спокуса бути “немов боги”

На тему клонування сказано і написано вже стільки, що годі й перечитати. Мабуть про жодну тему не було таких жорстких і масових дискусій. В якійсь мірі ця тема перетворилася на звичайнісіньку буденність на рівні з іншими етичними проблемами. І все ж мене не покидає передчуття, що тема клонування виходить далеко за межі просто медичної чи етичної проблеми. Я б відважився припустити, що з часу з’яви Дарвінової теорії еволюції, світ ще не знав більш потужнішого замаху на Бога. Посудіть самі.

Лорд Вінстон, голова комітету Палати лордів з науки й технологій, перед голосуванням по питанню клонування людських ембріонів сказав: “Поза всяким сумнівом, мілорди, від вашого голосування залежить, чи отримають люди в найближчому майбутньому лікування, яке може врятувати їх від хвороб чи навіть від смерті”. Це не одинока заява. Щойно після успішного клонування вівці з’явилися газетні статті з подібним змістом: “Але в 1997 році на світ з’явилася вівця-клон Долі. Ідея особистого безсмертя стала очевидною. Пані й панове! Другий прихід і Страшний суд відміняються!” В Москві організований комітет в захист клонування і безсмертя, який об’єднує вчених-біологів і медиків, мета яких – легалізація досліджень по клонуванню людини. Вони вважають, що створення державної програми по клонуванню вже найближчим часом зможе довести тривалість життя людини до 500 років. Якщо раніше лише письменники фантасти писали про можливість стати безсмертним, то тепер про це говорять з посиланням на науку. Скільки можна б було зробити, якщо клонувати Ейнштейна, Ньютона, Моцарта, Бетховена та багатьох інших геніїв науки та політики? Наскільки б рвонуло суспільство вперед! А скільки помилок та несправедливостей минулого можна було б загладити! Там в раю, нашим прабатькам передова і розвинута наука ‘обіцяла’ вище благо – особливе знання і ґарантувала життя: “Умерти не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло” (Бут. 3:4-5). І для того, щоб зберегти людину від вічного життя в гріховному положенні – Бог вигнав її з раю. Людина таки стала смертна і духом і тілом. Тому у всіх розмовах про делекойдучі можливості клонування я вбачаю бунт, протистояння людини проти Бога. Людина потрясаючи кулаком в сторону Бога таким чином стверджує свою автономність, незалежність від Бога, що власне і є самою суттю гріха.

Наявність в бажанні неодмінно клонувати людину гріховної, сатанинської по суті природи виражається ще й в тому, що воно підтримує інший диявольський винахід – одностатеві шлюби. Копіювання дітей уможливить широке поширення нових форм сімейних стосунків, тих, про які ап. Павло пише: Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,… бо … замінили природне єднання на протиприродне» (Рим. 1:22,26). Це в свою чергу є також бунтом проти Бога, який, створюючи сім’ю, створив одного чоловіка для однієї жінки. На Заході на сьогодні гріх гомосексуальних шлюбів настільки міцно ввійшов в суспільство, що представники окремих християнських деномінацій борються за можливість церковного шлюбу(!) для одностатевих сімей. Тому можливість клонування дітей вкрай важлива для «повноцінного» існування цих «сімей». До чого це приведе – покаже час, але історія свідкує, що суспільство, де розпустою та збоченнями зруйнована сім’я, приречене.

Свого часу еволюція була вкрай важлива і потрібна марксизму (філософська система), щоб доказати науково те, що людина не створена Вищим Розумом, але виникла шляхом еволюції – переходом з одного виду в інший протягом сотень мільйонів років. Кажучи по християнськи – щоб відірвати творіння від свого Творця, проголосивши твориво вищою й самодостатньою цінністю. На сьогодні це й же зміст вкладено в ідею клонування. “Ми не створені Богом”, – заявляє Буассельє – член атеїстичної (по суті сатанинської) секти “Раеліанський рух”, який нараховує, за його власними підрахунками, 55 тисяч членів у 84 країнах. Засновник секти, в минулому французький спортивний журналіст Клод Ворільон, стверджує, що все живе на Земле створене представниками інопланетної цивілізації за допомогою клонування і генетичних модифікацій. Ось так. А якщо врахувати неабияку популярність всього інопланетного, космічного та потойбічного, то можна вважати що це релігія майбутнього для сучасних дітей, які виростають на літературі та мультиплікаційних фільмах пронизаними названими силами.

“Мы наш, мы новый мир построим…” – будували і знову будують люди світу чергову Вавилонську вежу. Кожний раз нову, що раз кращу… і щораз більше віддалену від Бога. І не просто віддалену, але свідомо анти Божу, антихристиянську. Якийсь час в електронних та друкованих мас-медіа хвилею прокотилася інформація, про задум клонувати Ісуса Христа, адже є плащаниця з кривавими відбитками його лику. Людина таки не зрозуміла мету приходу та смерті Господа Ісуса. А можливо це свідома підготовка людства до приходу нового, чому б і не клонованого антиХриста, який не прийде, щоб вмерти за людину, а щоб підпорядкувати, заволодіти і … вбити.

Али ми, євангельські християни, не маємо страху перед майбутнім, яким би воно не було. Бо ніщо нас не зможе відірвати від Його любові. Сповнені ж силою Його Духа ми покликані нести в суспільство, яке повстає проти Бога Ісусову любов. Тож стіймо на цьому і у відповідь на черговий замах людини на Бога явімо своїм життям Ісуса!

березень, 2002

Микола Романюк,

м. Ірпінь

P.S. Не варто сприймати цю статтю, як огульне заперечення будь якого клонування. Це не є погане слово, яким варто затавровувати. Бо що стосується клонування ізольованих клітин й тканин живих організмів, як і використання цілого ряду сучасних молекулярно – генетичних методів, то проти цих технологій не має застережень, – вони є важливими і корисними в науково – дослідницькій роботі, медичній і сільськогосподарській практиці.


Нэнси Джоунс. Этика терапевтического клонирования человека.// Человек и христианское мировозрение. Выпуск №6. Симферополь, 2001. с. 213-216.

И. Силуянова. Искушение клонированием. М., 1998.

Стивен Вир. Клонирование человека: Аргументы в защиту.

1 thought on “ЗАМАХ НА БОГА

  1. Спасибо за статью! Актуальная тема. М-да, действительно гордость человеческая не знает границ… идет человечество путями Гильгомеша.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *